anet.grinenko

Колись я дуже багато читала. Спочатку художньої літератури. А далі про саморозвиток, успіх, психологію, щось більш сучасне і прикладне. Потім набридло і те, і інше.
В юності книги були для мене поринанням у інші невідомі світи, у життя, велике, незвичне, цікаве. Різних часів, епох, національностей.
В університеті та в перші роки роботи - книги вже стали своєрідним униканням мого власного життя, яке мене не задовольняло.
Етап з саморозвитком, езотерикою та бізнес-літературою був про жадібний пошук себе, свого місця і бажання стати кимось

Тепер є я. Моє життя не стало надзвичайним. І я все більше повертаюсь до простого життя в моменті. До відчуття свого тіла, до смаку, до руху, до простого споглядання промінчиків світла на моїй кухні

Книги тепер - значно рідший гість. Скоріше для глибинного переосмислення деяких речей та підтримки морального духу

А, ще пропустила період, коли багато слухала аудіокниг в авто. Тепер тільки музику

Один захід сонця

A N N A H R I N I E N K O | HANAN

Несподівано можна надихнутись на ескіз у чужій майстерні, майстерні incredible artist Ivanka Nechyporuk

#художниця

Все аналізую, що саме впливає на мій творчий шлях. Що надихає, що утримує, що моє, справжнє, а що, як кажуть психологи, просто висока інтенсивність відчуттів через напругу і гойдалки «холодно-жарко»

Що в цьому всьому є я? Чи зможу так само творити, коли переживаю сум, втрату, розчарування.
Творчість - і є життя. Моє життя. Яке я собі все ніяк повністю не дозволю. Тому обставини складаються так, як я просила - все пішло, лишилась я. То зроблю я з цим щось чи ні?

І як саме я зрозумію, що зробила.

#художниця

Жити вільно. Так, як хочеться мені.
Як я можу. Саме зараз. Саме в даний момент.
Обирати те, що дає мені енергію. Що дає мені сили. Що будує мою повагу до себе.
Бути собою навіть тоді, коли тебе закатало асфальтом. Дякувати за те, що все одно можеш крізь нього прорости. Бо є стільки всього, стііільки вже закладено у фундамент, стііііільки є людей, які допомагають, підтримують, дають просто так.

Тому дякую за можливість жити. За цей ранок. І прийдешній день. За все дякую.