_tymoshchuk_anastasiia

Pana Młoda 🥰

Zapraszam do zapisów sierpień, wrzesień 2023

Rezerwacja terminów przed Boksy „Buro akademia”, Nastka

Зачіска в Boho стилю…
Upięcie w stylu Boho

В країні війна, які зачіски кому вони потрібні?

Але чому не закрились РАЦС? Бо з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, створилось багато сімей…

Народжуються діти, є дні народження.

І живучи в цих умовах, ми не можемо викреслити всі пам’ятні моменти!

Багато моїх колег активізувались і стали волонтерами, використовуючи те що в нас є певна аудиторія ми можемо ширити важливу інформацію!

Не дивлячись на війну, наші прекрасні люди, не дають стати економіці, вони ходять на фотосесії щоб підтримати фотографів!

Замовляють торти, щоб кондитери не випали, з грошообмінної системи!
І т.д з кожною сферою, звісно зараз фінансово трохи напряжно, але й майстри розуміючи це роблять різні знижки…

Доречі в мене теж є ідея з того як зберегти старі ціни, а якість зробити лише краще!

Нагадую що з 26.06 я відкриваю запис в Кривому розі!

Якщо хто бачить цей допис в Познані, ви можете до 15.06 потрапити на зачіску до мене ❤️

#познань

Ну що дорогенькі, як ви?

За дні повномасштабного вторгнення росії в Україну, багато що сталось, одна із змін зміна мови, на рідну державу, в соц мережах, в побуті, майже в 100% листуванням з друзями, як і більшість з вас ми з російсько мовного регіону, і це таке собі, не буде закликів, відчепитися від когось, або навпаки… ні бо не маю на то жодного права, просто хочу розказати маленьку історію,

Моя друга робота в Польші в 2019…
Й досі пам’ятаю в Польщі я недавно по польські знаю кілька слів, на роботі бувають виникають питання, звісно як запитати польскою не знаю, і щось розповідаю на рос., і цілий час мені одна людина казала « mów po polsku», я намагалась щось виходило навіть, і тут в один день я чую як він щось відповідає російською, честно я була в шоці, трохи обурилась, для чого я тут язик ломаю, якщо ти розумієш…. Але зараз я дуже прекрасно розумію, можливо він вже не цієї позиції, але…
Є то в поляках, вони дуже поважають коли говорять по польскі навіть якщо з помилками, не дивлячись на те що рос, укр мовних дуже багато, вони відсоюють свою мову, її право на існування, і як показала мені практика, якщо навіть цілеспрямовано, регулярно не вчити мову, але практикуватись, дізнавати нові слова, то можно заговорити…

Дуже тішить коли вони питають «де я так ладне навчилась польскою», і я знаю що воно не разу не ладне, і що є помилки, але це надихає і дає бажання, говорити з ними їх мовою… з шани того що ти в їх країні.

На цьому я закінчу свою історію, не знаю як складеться в нашій країні з мовним питанням, але думаю що по закінченню війни потрібно буде вивчити рідну мову, і що найменш вводити її в побит )))

Я не знаю как назвать этот пост…

Кажется все уже обговорили… осудили и обсудили всех кого можно… знаете что я думаю на счёт тех кто выехал и делиться архитектурой в стори…

Для многих людей это первый выезд за границу, их приютили, накормили, дали все бесплатно… и слава Богу, искренне рада за них, но также искренне переживаю за всех кто сейчас остался, каждый раз когда читаю эти новости, смс от близких , у меня слёзы в глазах, да я тоже выехала, но я понимаю прекрасно, что это не тур выходного дня, мне нужно работать, работать много… да никто не запрещает проживать эмоции, пожалуйста если у вас получается отвлечься на здоровье, но зачем транслировать все это в соц сети, когда это информация помощи согласна этим нужно делиться, мне многие написали, спрашивали что как я всем стараюсь подсказать, но сама не имею здесь каких-то привелегий , мы живём в комнате, которую предоставили от работы (с зп будут высчитывать деньги)… мои эмоции меняются каждые 20 мин…честно скажу какого-то желание делать фотки, стори и т.д нет от слова совсем…. Я даже понимаю что все эти дни я не могу с себя улыбку выдавить… той девочки что была в 2019 году (я на этой работе работала в 2019 году) больше нет, это полная противоположность…. Вчера мне на работе говорит один коллега «улыбнись» ( я понимаю, что и этого не могу), я не хочу ныть или жаловаться, потому что у каждого сейчас свои проблемы эмоции… просто я знаю от тех кто сейчас под обстрелами как их раздражают люди которые хвастаются всем на свете, как им тут круто лучше чем было… если бы спросили мое мнение, я бы сказала когда вам в следующий раз захочется в стори похвастаться «крутой кофточкой, полученной на шару» подумайте нужно ли это? Какая цель? А всем кто сейчас под обстрелами, в тяжелой ситуации скажу сердцем я с вами, плачу вместе с вами (вот прям сейчас, сидя в ТЦ и составляя, эти немного не связные мысли) давайте будем стараться не осуждать этих людей, может если они не понимают на время отписаться от них… простите я вижу такой выход…. Чтобы не грешить… мира Украине, молюсь за вас всех везде и всегда… Боже храни нашу страну, пожалуйста, помоги вернуться нам быстрее домой

Ласточки мои)
Я понимаю что писать за прически сейчас не время⏱

Сейчас мы все в таком подвешенном состояние, кто-то сидит дома, кто-то продолжает работать, кто-то покидает страну…

В этой обстановке самое главное молиться, верить и любить…

Все мы хотим верить в лучшее…

Я когда ложилась спать так мечта была в сердце, проснуться, а в стори у всех «все хорошо» «война минута», но это все пока только мечты…

У меня родные, как и многих из вас, в других городах, в городах где сейчас стреляют, взрывает… но я безмерно благодарна Богу, что они сохраняют спокойствие, поддерживают нас и успокаивают, и мне как-то спокойней, когда никто не паникует рядом…

Всех обняла, и очень верю что мы ещё увидимся, что дети пойдут в школы, мы на работы, мы будем жить полноценной жизнью… и не забывать благодарить Бога за мир…

А пока молимся о мире, поддерживаем друг друга ❤️

🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #нівійнівукраїні🇺🇦 #мизамир