katia_vlasenko13

Наша розпаковка нового ноутбука 💻✨

Наш попередній ноутбук, на жаль, згорів — полетів процесор. Тому тато взявся за важливу місію: знайти новий. Три дні пошуків, сотні запитань продавцям і справжнє розслідування перед покупкою 😄

Ще й були нюанси з ціною, але наш тато все вирішив і купив ноутбук саме за тією ціною, яка була на ціннику. Чесно? Якби пішла я, мене б точно переконали ще на купу додаткових послуг 🤣

Тепер у нас новий помічник, який, сподіваюся, служитиме довго та допоможе в роботі, навчанні й створенні нового контенту ❤️💻
#покупка #розпаковка #ноутбук #сімя #вроцлав

Не говорила далі про це поки все не зробила і все не збулося так як я хотіла . Ті хто казали нічого не зміниш дякую що в мене не вірили . А собі дякую що повірила що все-таки від мене багато чого залежить і я багато можу 🫂🥰
#тиможешвсе #синочок👼 #аутизм #тизнаєшяккраще #маминібудні

Тепер ми це обговорюємо спокійно, багато батьків яких я знаю вважать що я слабка і тому він мене бʼє . Так я жива і слабка а ще я перший раз стала мамою і це мій досвід . Дякую я все ❤️
#аутизм #тизнаєшяккраще #любітьжиття❤️ #синочок👼 #маминібудні😜❤️💛

Як нічого і не було ❤️❤️❤️

#аутизм #тизнаєшяккраще #любітьжиття❤️ #маминібудні😜❤️💛 #безумовналюбов❤️

Друга частина нашої пригоди 🤣

Син плаче і кричить: «Не хочу руками їсти!»

І в той самий момент запихається фритками руками 😅

Потім:
— Не люблю тебе!
— Не дружу з тобою!

А я відповідаю:
— А я все одно тебе люблю, навіть коли ти злюка. Ходімо обіймемося.

У відповідь:
— Відійди!

І знаєте що? Нічого.

Ні переконати, ні домовитися, ні пояснити в цей момент неможливо. Коли він входить у такий стан, залишається лише бути поруч, берегти себе, не давати себе бити і чекати, поки ця буря мине.

Іноді материнство — це не знайти правильні слова. Іноді материнство — це просто мовчки витримати шторм і знати, що він закінчиться.

А через пів години той самий хлопчик вже обіймає тебе так, ніби нічого й не було ❤️
#аутизм #любітьжиття❤️ #маминібудні😜❤️💛 #безумовналюбов❤️ #синочок👼

Ми купили йому фрі, але їх насипали не в той картон, який він хотів. Потім у смітник потрапила дерев’яна виделка, і він вимагав, щоб я дістала її назад. Були крики, сльози, удари та важка дорога на заняття.

Я не кричу у відповідь. Не тому, що мені не боляче чи не важко. А тому, що знаю: коли він входить у цей стан, він мене вже не чує.

Я кажу: «Я не дозволяю себе бити. Мені боляче». Я ставлю межі, але залишаюся спокійною.

Раніше я намагалася пояснювати, переконувати, сперечатися. З часом прийшло розуміння, що за такою поведінкою часто стоїть не впертість чи погане виховання, а перевантаження нервової системи та нездатність впоратися з емоціями в цей момент.

Терпіння не прийшло одразу. Воно прийшло через досвід, сльози, втому і безмежну любов до своєї дитини.

Тому перш ніж засуджувати батьків особливих дітей, пам’ятайте: ви бачите лише кілька хвилин. А ми живемо цим щодня.
#аутизм #любітьжиття❤️ #маминібудні😜❤️💛 #безумовналюбов❤️ #тизнаєшяккраще