Nataliia Ivanchyk

Коли Петро І почув ім’я Мазепи, він наказав не просто перемогти його. Він наказав стерти його з пам’яті.

Знищити портрети.

Викреслити ім’я з літописів.

Зняти його герб із храмів.

Оголосити анафему.

Назвати зрадником.

І це, мабуть, найкраще пояснює, ким насправді був Іван Мазепа.

У шкільних підручниках його ім’я найчастіше пов’язують із Полтавською битвою.

Але життя Мазепи було значно більшим, ніж одна битва.

Він прожив майже сімдесят років — надзвичайно поважний вік для XVII століття.

І майже все своє життя готувався до тієї миті, коли доведеться вирішувати долю України.

Іван Мазепа народився в українській шляхетській родині.

Навчався в Києво-Могилянському колегіумі, а згодом — у Варшаві.

Бував у Франції, Італії, Німеччині, Нідерландах.

Вільно володів кількома європейськими мовами, читав латинських авторів, цікавився філософією, політикою, військовою справою.

Коли більшість європейських правителів демонстрували силу шаблею, Мазепа вражав співрозмовників насамперед своїм розумом.

Недарма сучасники називали його одним із найосвіченіших державних діячів Східної Європи.

У 1687 році його обрали гетьманом.

І почалася одна з найуспішніших сторінок історії Гетьманщини.

Двадцять два роки при владі.

Жоден інший український гетьман не правив так довго.

За цей час будувалися міста, відкривалися школи, друкувалися книги, відроджувалися монастирі.

Саме за Мазепи Київ пережив справжній культурний розквіт.

Багато храмів, які ми сьогодні вважаємо символами України, були відбудовані або прикрашені саме його коштом.

Навіть окремий архітектурний стиль отримав його ім’я — мазепинське бароко.

Не кожен правитель залишає після себе стиль.

Мазепа був одним із найбагатших людей свого часу.

Але золото не стало його головною спадщиною.

Він фінансував Києво-Могилянську академію.

Дарував бібліотекам дорогі книги.

Оплачував друкарні.

Замовляв ікони, підтримував художників, будував церкви.

Кажуть, його особиста бібліотека була однією з найбільших у Східній Європі.

Європа знала його зовсім не так, як Російська імперія.

Для французів, німців і англійців Мазепа був освіченим князем і дипломатом.

Йому навіть надали титул князя Священної Римської імперії — виняткова честь для українського гетьмана.

А після його смерті про нього писали Байрон, Гюго, Словацький.

Ференц Ліст присвятив йому симфонічну поему.

Делакруа та Верне малювали його портрети.

Жоден інший український гетьман не став настільки відомим у європейському мистецтві.

Найвідоміша легенда про Мазепу розлетілася всім світом.

Молодого шляхтича нібито прив’язали до дикого коня за роман із заміжньою жінкою.

Кінь мчав степами, поки знесиленого вершника не врятували козаки.

Історики сумніваються, що ця історія була правдивою.

Але саме вона зробила ім’я Мазепи відомим далеко за межами України.

Іноді легенди живуть довше за документи.

Та головне випробування чекало попереду.

Багато років Мазепа був союзником московського царя Петра І.

Він допомагав у війнах.

Виконував союзницькі зобов’язання.

Але поступово стало очевидно: Москва дедалі більше обмежує права Гетьманщини, втручається у її справи й позбавляє козацьку державу самостійності.

Тоді Мазепа зробив вибір, який визначив його місце в історії.

У 1708 році він перейшов на бік шведського короля Карла XII.

Для Російської імперії це стало зрадою.

Для багатьох українських істориків — спробою врятувати автономію Гетьманщини, коли інших реальних можливостей майже не залишалося.

Саме тому постать Мазепи й сьогодні викликає дискусії.

Після поразки під Полтавою він не повернувся просити помилування.

Не зрікся своїх переконань.

Разом із Карлом XII відійшов до Османської імперії, де й помер у місті Бендери.

Але навіть після його смерті Петро І не заспокоївся.

Було наказано знищувати портрети гетьмана.

Знімати його герби з храмів.

Викреслювати його ім’я.

Наче можна стерти людину, яка вже стала частиною історії.

Минуло понад триста років.

І сьогодні ми бачимо Мазепу зовсім інакше.

Не лише як політика чи полководця.

А як людину, яка будувала школи, відкривала друкарні, підтримувала мистецтво, зводила храми, вела переговори з європейськими монархами й намагалася зберегти право України самій визначати своє майбутнє.

Можна по-різному оцінювати його рішення.

Але важко заперечити одне:

якби Іван Мазепа був настільки незначною постаттю, як це століттями намагалася довести російська пропаганда, навряд чи Петро І доклав би стільки зусиль, щоб його ім’я забули.

Саме тому історія Мазепи — це не лише історія одного гетьмана.

Це історія про те, як пам’ять може пережити імперії.

🇺🇦 Вічна слава гетьману Івану Мазепі.

«Графіт світився - ми думали, це просто каміння, і піднімали шматки руками… Вони були чорні, важкі. Ніхто не сказав, що це радіоактивний графіт».

«Ми стояли там і відчували дивний металевий смак у роті. Потім починалася нудота… але нам казали працювати далі».

«На даху реактора у нас було 40–60 секунд. Ми бігли, хапали уламки, кидали вниз і поверталися назад».

«У деяких хлопців шкіра ставала червоною вже через кілька годин… ніби сильний сонячний опік, але значно гірше».

«Я його любила… я не могла відійти. Лікарі казали: не торкайся, це вже не людина, це - реактор».

Це лише невелика частина спогадів ліквідаторів, очевидців та жертв Чорнобильської трагедії - найбільшої в історії людства техногенної катастрофи, якій сьогодні вже 40 років.

Сім років тому в експлуатацію було введено новий безпечний конфайнмент над четвертим енергоблоком ЧАЕС. Завершення будівництва саркофагу відбувалося за часів мого прем’єрства, і це була надзвичайно складна інженерна задача. Ми впоралися.

Насправді хочеться вірити, що людство ніколи знову не переживе подібної трагедії. Ні через злочинний умисел, ні через фатальну помилку чи випадковість.

Світла пам’ять ліквідаторам аварії на ЧАЕС і всім, хто загинув від її наслідків.

Народ, зараз почався сезон тиші. Він триватиме з 1 квітня до 15 червня.

Це період, коли дикі тварини народжують і вирощують потомство. Коли в гніздах уже є малі, коли в кущах ховаються ще сліпі дитинчата, коли кожен їхній день - це боротьба за виживання.

І тепер уявіть: зрізають дерево. А в ньому гніздо. І там життя, яке навіть не встигло початись по-справжньому.
Або розчищають територію і разом із гіллям, травою, кущами знищують укриття, де хтось ховав своїх малих.
Гучна техніка, постійний шум - і мама, яка в паніці тікає і потім не повертається назад. Бо боїться. І малюки залишаються самі...

Саме тому в цей час заборонені вирубки, розчищення територій, гучні роботи в лісах та зелених зонах.

Ми закликаємо всіх відкласти це. Не шукати виправдань і не думати, що то нічого страшного.
Бо для когось це дійсно шанс вижити.

❗️А якщо ви бачите, що хтось ігнорує ці правила - не мовчіть. Ви маєте повне право звернутися до поліції!

Будьмо відповідальними разом 💛

https://youtube.com/shorts/p40IViMmEHU?si=MrEiMFurnKkIHeQQ

#дресируваннясобак #суперсобака #кінолог #собака Enjoy the videos and music you love, upload original content, and share it all with friends, family, and the world on YouTube.