Jerichopa

Глибоке безпам’ятство наче бездонний Та́ртар.
Ні кроку з цієї дороги: впадеш ненароком.
Пильнує тебе всевидюще стосонячне око,
і час по узбіччях каміння своє збирати.

І час для покути гріхів – хороводи тіней
прозорі тепер, як сумління мерця й немовляти.
До тіла твого – чистотіл, подорожник і м’ята.
Між ребер твоїх – рятівні корінці прозріння: