Pears Ru

Де росте груша?
У дикому вигляді груша широко поширена в Європі і країнах Середньої Азії, зустрічається у вигляді листяних заростей, але така дика груша дає дрібні і зовсім несмачні плоди. В результаті успішних селекційних заходів дерево груша вирощується і в культурному вигляді на присадибних ділянках. Сьогодні ареал поширення цього дерева розпростерті від Уралу і районів Західного Сибіру до Криму, Білорусі, України, передгір’їв Кавказу, Японії, Китаю, південних і північних регіонів європейського континенту.

Посадка груші. Як садити грушу?
Важливим етапом є правильний вибір місця для посадки груші і ретельна підготовка посадкової ями. Для посадки використовують одно- або дворічні саджанці груші з розвиненою кореневою системою і відсутністю видимих ​​пошкоджень надземної частини. Допустима весняна посадка груші, хоча фахівці рекомендують садити грушу восени – в середині або наприкінці вересня, коли у саджанців опала листя і призупинилося сокодвижение.

Шкідники, хвороби і лікування груші.
Незважаючи на стійкість сучасних сортів груш до ряду небезпечних захворювань, погані погодні умови і недотримання профілактичних заходів може призвести до хвороби дерева:
парша на груші вражає молоді гілки, листя, зав’язі груш характерними темними плямами, діаметром 2-4 см. Плоди дрібнішають і стають жорсткими.

Розмноження груші.
Грушу розмножують насіннєвим шляхом, живцюванням, відводками і щепленням. Насіннєве розмноження більше використовується селекціонерами для виведення нових сортів. У народі найпростішим способом вважається розмноження відводками, причому відведення починають плодоносити набагато раніше саджанців.

Види груш, назви, опис і фотографії.
Сучасна класифікація налічує 33 види груші, розподілені в 2 ботанічні секції – Pashia і Pyrus. Нижче представлено кілька різновидів:
груша звичайна або дика (Лат. Pyrus communis, Pyrus domestica) – великий чагарник або дерево висотою до 20 метрів. Даний вид груші дав початок більшості культурних сортів, вирощуваних в помірному кліматичному поясі. У природі дика груша поширена від Східної Європи до Західної Азії. Вважається непоганим медоносом і цінним дієтичним продуктом. Різновиди звичайної груші:

ранні сорти груш дозрівають в кінці липня – серпні, в холодних регіонах збір врожаю припадає на початок вересня. Груша річна повинна збиратися вчасно. Не можна допускати перезрівання і осипання плодів. Залежно від сорту літні груші зберігаються в прохолодному місці від 7 до 17 днів. Незважаючи на обмежений термін зберігання, ранні плоди відрізняє соковитість, прекрасний смак і висока комерційна вартість.

Осінні (середні) сорти груш можна збирати у вересні – на початку жовтня, плоди відрізняються нетривалим знімним періодом, який скорочується в особливо жаркий літній сезон. Осінні сорти груш зберігаються в прохолодному місці від 45 до 70 днів, при зберіганні їх смак значно поліпшується. Більшість осінніх сортів мають підвищену стійкість до морозів.

Зимові (пізні) сорти груш вступають в знімну зрілість в середині осені, а потім дозрівають при зберіганні, тому вирощуються переважно в регіонах з м’яким кліматом. При температурі + 3-5 градусів пізня зимова груша, в залежності від сорту, зберігається до січня – квітня наступного року.