Life info

Чабрець корисний при застудних захворюваннях і захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Має протизапальні, відхаркувальні, антибактеріальні, антиоксидантні властивості. Крім цього може використовуватися як заспокійливий, болезаспокійливий, жовчогінний, ранозагоювальний, спазмолітичний засіб.

Стародавні єгиптяни додавали чебрець в ароматичні суміші для бальзамування померлих. В античній Греції вважалося, що олія чебрецю дарує мужність, воїни наносили його на тіло перед битвою. Давньогрецький лікар Педаній Діоскорид у трактаті «Про лікарські рослини» згадував чебрець, писав про нього та його співвітчизник, учений Пліній Старший. Швидше за все, чебрець спочатку був саме травою лікарською та ритуальною і лише пізніше став популярною добавкою до чаю.

Згаданий вище хлорофіл сприяє підвищенню тонусу кишечника та матки, стимуляції дихального центру та грануляції уражених тканин. Саме завдяки хлорофілу рослина має ранозагоювальну здатність.

Крім цього кропива має сечогінну, жовчогінну, бактерицидну та кровоспинну дію. При правильному вживанні здатна позитивно впливати на стан таких органів, як нирки, печінка та серце.

Лише 20 листя кропиви забезпечують організм людини добовою нормою вітаміну А. Цей вітамін корисний для шкіри, волосся та нігтів, сприяє нормалізації обміну речовин.

Завдяки кремнію та органічним кислотам кропива підвищує опірність організму до багатьох захворювань. Ці речовини дозволяють захищатися від бактерій, вірусів, токсинів і навіть протистояти кисневій недостатності.

У кропиві міститься хлорофіл. Він корисний для підтримки здоров'я кишечника і шлунка, має стимулюючу та тонізуючу дію. Багата вона і білком рослинного походження: у 100 г рослини міститься близько 5 грамів білка. У кропиві є вітаміни A, B6, B9, B12, C, До, і навіть мікроелементи: кальцій, сірка, залізо, мідь, і навіть барій. У складі є дубильні речовини, флавоноїди, що допомагають захищати організм від впливу ракових пухлин, та незамінні амінокислоти.

Саме тому кропиву називають полівітамінною рослиною. Завдяки багатому складу вона може використовуватися для профілактики та захисту від багатьох захворювань. Але насамперед – для підтримки організму та захисту імунної системи.

Кропива росте практично в будь-яких умовах, тому складно знайти людину, яка не бачила цієї рослини. Її можна зустріти і поблизу водойм, у лісах, у тіні та на сонці. Єдині місця в нашій країні, де знайти кропиву складно, це Крайня Північ та Східний Сибір.

У російського народу кропива зазвичай вважалася засобом проти нечистої сили. Ще в XV столітті її розвішували по всьому житлу, таким чином захищаючись від темних духів. Як лікувальний засіб кропива стала використовуватися трохи пізніше: відвари з листя робили для підтримки роботи серцево-судинної системи, щоб уникнути перебоїв у серці. Кропива була помічницею і при розладах нервової системи - завдяки високому вмісту вітамінів групи В. У харчуванні ця рослина використовувалася для приготування супів і соків: найпопулярнішими були борщ з кропиви і сік кропиви, змішаний в рівних пропорціях з березовим соком.

Кропива – криниця корисних речовин. У ній вітаміни групи B і важливий для зору та якості шкіри вітамін А. Сама рослина зовсім невибаглива. У народі кропиву називають джгучкою: при дотику до листків можна відчути печіння. Такий ефект виникає через мурашину кислоту та гістамін у складі. Розповідаємо, у чому полягає користь та шкода кропиви для здоров'я людини.