Marie_nail_master

Трішки оновила манікюр, та дам про себе знати, як про майстра манікюру. :)

Покриття нігтів - це нереально наркоманська звичка, мені треба було лише раз, зробити манікюр собі за пів року і понеслась🙈😅
Кожні 10-14 днів, нове покриття.
Червоні змінила на чорні, цього разу)
Вчора передивляючись свою робочу сторінку в інсті, дуже засумувала… за тими часами, коли я кожен день творила красу для вас і отримувала від цього нереальне задоволення, тепер же роблю тільки собі…
Наступного разу як приїду в Київ напевно відкрию запис, хочу трохи зробити і собі в вам приємно🙂😘

А як ви?
Робите покриття, чи все ще віддаєте перевагу просто манікюру, у цей складний час?
Цікаво:)

Все менше маю часу для нігтьового інстаграму. Нажаль…

Досі чекаю на свій інструмент, вже пішов 3й місяць.
Обов’язково буду робити манікюр і педикюр, старатимусь викласти для вас якісь цікаві роботи.
Звісно перебуваючи в Німеччині, це буде не в тих об’ємах, і не стільки гарне покриття, скільки - лікування і відновлення.

Дуже багато людей мають проблемні ноги, то будемо їм допомагати.

Спіймала себе на думці, що увесь час я намагаюсь допомогти людям, в моїй профессії - це була допомагати мати здорові нігті, шкіру, на руках та ногах.

Зараз я допомагаю українцям не почуватись самотніми у іншій країні, даю змогу зрозуміти що від них хочуть, а також перекласти чого бажають вони.
Вже тиждень, я перекладач та офіційний співробітник штату, у відділі з соціальних питань.

Дуже сумую, за своєю улюбленою роботою за усіма вами, але час та обставини змушують рухатись далі.

Але головне у цьому - допомога людям.

Тому прошу вибачення за свою відсутність у соціальних мережах, намагатимусь надолужити.

Але вже думаю над створенням сторінки-посібника для переміщених Українців 🙈

На фото моя маленька команда, що перебувала у таборі міста де я проживаю, і звідки почалась моя робота перекладача.

Манікюр, зараз навіть боюсь подумати скільки часу він може зайняти, раніше це було від 60-110хв, залежно від складності, а тепер навіть не знаю)
Звісно руки все пам’ятають, і не можна забути те що можеш робити з закритими очима, але здається мої перші манікюри після такої довгої перерви будуть трошки довші, але сподіваюсь нам з вами буде над чим поговорити!)

Також дуже чекаю на інструмент який замовила з України.

Я не люблю дизайну, особисто на собі, багато з вас це знає, але зараз я так задумували за манікюром, що напевно і наростила нігті і ще й дизайн зробила😅🙈

Коли повернусь, буду втілювати всі ваші забаганки і відраватись на вас, за таку довго перерву))) Звісно у доброму розумінні цього висловлювання.

Загалом, дуже сумую за вашими ручками, бережіть себе, все буде Україна!❤️🥰

Насичений тиждень був, сьогодні у Німеччині ще вихідний, святкували Пасху.

За минулий тиждень виконано багато завдань:

Допомога з заселенням,

Невід’ємною звісно робота як перекладача

Зустріч з представниками культури і переклад для нашої талановитої художниця яка виїхала з Харкова під обстріли, домовлялись за виставку робот її.

Зустріч з представниками влади нашого регіону, на тему розвитку дітей а також подальшого плану на майбутнє для всіх мешканців міста

Поїзда у Дюсельдорф з наших питань щодо паспортів, яка затягнулась у півтори доби

Незапланована прогулянка Дюсельдорфом у 10 кілометрів, бо машиною по перше дорогий бензин а по друге парковки коштують майже 2 євро за пів години, тому дешевше залишити на добу машину на паркінгу)
Вночі Дюсельдорф дуже стрьомний😅 і це каже та людина яка з Троєщини😎
Вночі я була не у клубі, якщо що, а займала чергу до посольства, тільки так був шанс попасти туди, тому прийшлось пробути там пів ночі, поки дівчата мої спали у готелі

Урегулювали питання і поїхали до міста же проживаємо.

Здавалось все прекрасно, але у день Пасхи до мене подзвонила сім’я яка приютила мати з двома дітьми з України в паніці, через 2 хвилини чоловік уже був у мене, як стало пізніше зрозуміла дівчинка вилила на себе кипяток, хвала богу не дуже критично, знову попрацювала, з працівниками швидкою і потім вже з лікарем який буде займатись дитиною в клініці.
Стосовно цього випадку, дітки за ними треба уважно дивитись в якій би ситуації ми не знаходились, друге швидка допомога просто нереально круто працює тут, надана допомога вдома і в кареті швидкої також доставлена дитина до лікарні приблизно за 10-15 хвилин а лікарня знаходиться в 60 кілометрів від нашого міста.
З дитиною все добре, чекаємо на виписку за кілька днів.

А ще можу сказати, що дуже важко працювати перекладачем особливо в таких умовах, коли твоя країна охоплена безжалісною війною, коли кожен з ким спілкується має свій біль, багато питань і ти маєш допомогти, відповідальність у кожній справі, в цій відповідальність за досконалий переклад.

Сумую дуже, і дуже хочу додому, хочу робити вам манікюри, говорити на цікаві теми, дуже не вистачає кожного із вас!

Все буде Україна❤️🇺🇦

Добрий вечір, ми з України.

День був насичений і важкий, інколи так хочеться написати для вас пост, але так втомлюєшся, що мрія тільки поїсти, помитися і лягти спати.
Зранку в сторіз кидала задачі на першу половину дня, після того, було ще пару перекладів для хворих діток, також є сім’я з важко хвороб дитиною, потроху освоюю лікарські терміни, і поради від лікарів, думаю якщо місяць буду знаходитись тут то буду взагалі мега спец😅

Звісно я не ідеально говорю німецькою, тому це важко, але все можливо і ніколи не пізно навчитись.

Раніше вивчала лише слова для спілкування у побуті, а зараз треба розширювати свої знання, чим й займаюсь під час роботи.

Називаю це роботою, тому зо дійсно важко, важко перекладати і спілкуватися трьома мовами відразу, важко переживати емоції, так багато людей в так багато історій, кожен тікав від війни…
Хтось сидів у підвалі 10 днів а хтось 25, в надії що їм вистачить наснаги дочекатись перемоги і миру у нашій країні, але по різним причинам вони мали покинути свою домівку.

Є люди які бачили жахливі події…і як казала одна жінка - «важко все це дивитись без краплі допінгу, мозок не встигає зрозуміти як взагалі таке може бути»….
Є люди з Харкова, Києва, Чернігова, Херсона, Одеси, Бровари, Боярка… і так далі легше сказати з якого міста нема, ніж перерахувати всі….
Є люди від домогосподарки до видатних художників-викладачів…

Круто коли заходиш і відчуваєш цей дух, такий наш, рідний, коли ми всі один за одного і один для одного, як сім’я, кожен старається бути корисним, так наприклад у нас у вівторок, четвер і суботу є уроки малювання, дівчина перекур безкоштовно робить стрижки, дівчина яка мала справу з ресторанами взяла керівництво над кухнею…

Совісно в сім’ї не без дурня, але і тих можемо виховати…

Всі стараються посміхатись, але коли задають питання журналісти - « розкажи як це було? Як дізнались? Як доїхали?» всі плачуть… для кожного 24.02.2022 залишиться жахливом спогадом…

Але ми віримо, що скоро повернемося додому, що наші хлопці #ЗСУ прекрасні захисники, що скоро закінчится війна.

Слава Україні.

Бережіть себе і рідних!🙏🏻

Сумую дуже, обіймаю кожного❤️

Надобраніч ❤️🇺🇦

Дуже часте запитання в Дірект, стосовно того, чи буду я лишатись у Німеччині, хочу відповісти для всіх, НІ і ще раз НІ, я не збираюсь проживати у цій країні, приїхала сюди лише на час бойових дій.
Як тільки буде безпечно повернутись з дитиною додому, ми одразу вирушимо до нашої рідної України🥰

Звісно працюючи з біженцями, є багато думок серед людей, хтось хоче повернутись додому а хтось має наміри лишитись, але якщо брати у співвідношенні то це приблизно 1 з 10 хоче лишитись у Німеччині.

Тимчасово переформатувала себе з майстра манікюру у перекладача.

Але чекаю на інструмент, буду потроху і тут займатись своєю улюбленою справою, так як саме моя специфіка тут цінна, я за здоров’я і більшість з них також мають бажання мати здорові ручки в ніжки а не лише нафарбовані, тому без роботи не залишусь і тут😅

Але звісно більшість часу буду працювати саме перекладачем для наших громадян які потребують допомоги.
Кожен день чую багато різних історій, від яких болить душа… Але всі ми знає що скоро повернемося додому і все буде Україна.

Сьогодні маю час розповісти, як все вийшло і чим займаюсь.

24.02 були різні думки в голові, лишитись або брати дитину, сестру і виїзжати із міста.
Під час цього вибору, виграло материнство.

Була година на збори, після цього ми вирушили на Прикарпаття. 18 годин у дорозі, але всі витримали, потім ще тиждень там і з кожним днем, все важче було знаходитись навіть там з дитиною.

Весь цей час підтримували зв’язок зі мною, сім’я з Німеччини, до якої я приїздила будучи маленькою.
Запропонували нам приїхати до них, аби дитина нічого не бачила і не чула, хоча моя донька чудово знає і розуміє що зараз коїться і чому ми мали їхати з дому.

Потім ще 2100 кілометрів, з однією ночівлею у Кракові, і далі до місця призначення без зайвих зупинок.
Як я змогла стільки проїхати, я й досі не знаю… 🙈🙈🙈

Напевно мені пощастило мати таких знайомих, які як сім’я, і хоча ми не бачились більше 10 років, вони з радістю нас прийняли.. пам’ятаю, як в дитинстві я плакала, коли мене відправляли до Німеччини і я нікого не розуміла..
дивились старі відео - сміялась, ось так буває плачеш, боїшся, а потім дякуєш долі за те, що у тебе є.
Саме тут, під час поїздок і проживання в сім’ї - яка говорила тільки німецькою, я вивчила мову.

Через пару днів після приїзду, нам зателефонували і попросили моєї допомоги у лагері. Від того часу я змінила професію, зараз я перекладач у лагері для наших людей, супроводжую до лікарів їх і допомагаю з вирішенням питань.

Звісно сумую за своєю професією, і вже замовила інструменти, але зараз найголовніше щоб наші люди, які потребують допомоги тут і зараз, мали її.

Ось так з майстра манікюру у перекладача волонтера🥰🇺🇦

Все буде Україна!

Сьогодні день був як завжди насичений…
У будні я завжди перебуваю з біженцями, допомагаю їм з перекладом, супроводжую до лікарів.

Мала не дуже файний опит з деякими людьми, мене це звісно не дуже здивувало, але хотіла би наголосити.
Люди - якщо ви тікає від війни, будь ласка будьте вдячні тим, хто вам допомагає, а також тим хто надає вам прихисток, не треба качати свої права і приводити з собою ще всіх своїх друзів, як сьогодні сталося з однією сім’єю моїх знайомих з Німеччини ( де я перебуваю на банний момент) і тими хто приїхав з України, коли жінка була рада прийняти 4 людей до себе, батьків і двох дітей, а приїхало 7 чоловік, з них 3 чоловіки молоді; і ще почали розказувати де вони хочуть лишити свій автомобіль, і що їм потрібно надати паркінг, а також що вони проживатимуть у неї тут 3 роки…

Люди - бл*ть, не будьте як скоти, будь ласка майте шану, і не ганьдьбіть наших людей, в очах тих - хто надає прихисток.

Всім гарних снів. Все буде Україна!
🙏🇺🇦❤️

P.S. Насправді є дуже багато гарних людей, яким з радість допомагаю, і з якими дуже рада бути знайома.

Все ж таки моя сторінка про нігті…
Тому вирішила поділитись.
Сьогодні я зняла своє покриття з нігтів. За тим методом що ділилась з вами, в попередньому пості.
Спочатку трохи вкоротила а тепер просто за допомогою пилки що залишилась в сумці зняла зовсім…
В теперішній час не до нігтів…

Зараз ми маємо бути єдині, не дивлячись на те залишились ми в країні чи ні… усюди ми маємо допомагати один одному.
Без багатьох постів чи історій в інстанрам, просто робити справу на користь громадян нашої країни, ЗСУ та усім іншим, бо всі ми є українці і це саме головне!
Всіх обіймаю!
Бережіть себе, та рідних!

Крайній манікюр під час мирного неба.

Дорогі мої дівчата що читають мене, а також мої клієнтки.

Під час таких трагічних подій, хочу нагадати вам декілька варіантів як самостійно привести до ладу свій манікюр.

1 - у кого довгі нігті - Обов’язково потрібно вкоротити довжину!
2 - у кого є кольорове покриття яскраве ви можете пилкою зняти верхній шар (кольоровий ) до бази і лишити нігті так.
3 - хто робив просто манікюр, ви можете акуратно відсунути кутикулу, також прибрати довжину, у кого лишилось олія для кутикули обов’язково використовуйте!

Зараз такий складний час, але маєте пам’ятати що ви можете надати ради своїм нігтям самостійно. І залишити їх у бездоганному стані до нашої наступної зустрічі, на яку я дуже чекаю!!!

Також деяким може приходити розсилка від мене на прийом, але сервіс заблоковано і я не має доступу, щоб заблокувати ці мис з нагадуванням, тому будь ласка прошу поставитись із розумінням до цього.
На денний момент мене немає на території Києва.
Але як тільки я повернусь обов’язково дам вам знати!

Бажаю усім сили, віри , і любові!
Нехай всі наші близькі будуть живі і здорові!
Мирного неба над Україною!
Слава Україні!

Якщо у вас є запитання, ви завжди можете мені писати у Дірект або вайбер.

Київ До та Після вторгнення московитів 🇺🇦💔