Galyna Oliinyk

Найбільша моя помилка як власника бізнесу, про яку я дуже жалію.

Нас навчили говорити, які ми успішні. Але мало хто говорить, скільки помилок ми зробили, щоб стати мудрішими.

Мені дуже подобається фраза: «Мудрі вчаться на помилках інших, а дурні - на своїх». І щось у цьому точно є.

Коли ти не народився в сім’ї підприємців, ти просто не знаєш, як правильно. Ти відкриваєш бізнес і починаєш слухати всіх.

Для мене перший бізнес - це як перша дитина. Ти не знаєш, як правильно, але дуже любиш те, що створив, тому слухаєш усіх і пробуєш усе, бо хочеш для нього найкращого.

А потім крок за кроком робиш помилки і розумієш: не завжди треба було слухати всіх. Частіше треба було слухати себе.

І моя найдорожча помилка - я довго себе не слухала.

Але саме ці помилки дали мені досвід, який я не купила б ні за які гроші.

Якщо мене зараз запитати: «Що б ти змінила?» - нічого.

А що б покращила? Я б менше економила на розвитку бізнесу.

Не тому, що було шкода грошей. Було страшно.
Страшно вкладати, коли ти не знаєш, чи спрацює. Страшно наймати. Страшно запускати нове.

Зараз я роблю те, що раніше відкладала б. Наприклад, систематизую процеси так, як це давно робить середній і великий бізнес. Я вароважджую те, чого бояться інші. Аі проекти які вже працюють.
І приносять кошти в мій бізнес.
Бо розумію: якби частину речей я будувала системно від самого початку, то зекономила б собі тисячі доларів, час і нерви.

Тому що б я покращила?
Більше вкладала б. Більше тестувала. Швидше пробувала нове.
Бо старими діями нового результату не отримаєш.
І ще одне - плювати, що говорять інші.

Слухайте розумних людей, вчіться на чужих помилках, але навчіться чути себе.
Бо ваш бізнес - ваш. І наслідки ваших рішень теж будете проживати ви.

З днем матері любі.

Сьогодні поділюсь 1 спостереженням.

  Неодноразово бачу, як руйнуються стосунки між батьками та дітьми через дитячі образи.Через те, що хтось колись зробив щось не так, як ми очікували.

Але знаєте, що я зрозуміла?Будь-яка образа — це завжди позиція дитини.Позиція, в якій ми вважаємо, що нам хтось щось винен.

І найбільша проблема в тому, що ми дуже добре вміємо звинувачувати інших.Маму. Тата. Обставини.Казати, що хтось недолюбив, недодав, недопоміг, зробив щось не так.

Але дуже рідко дивимось на себе.

І одного дня я зрозуміла ще одну дуже важливу річ.Коли жінка народжує дитину — їй ніхто не дає інструкції.Ніхто не видає алгоритм, як правильно виховувати.Ніхто не пояснює, як любити правильно, як не помилятись, як виростити щасливу дитину.

Ідеальних мам не існує.

Але для кожного з нас — саме наша мама є ідеальною для нашого життя.Якою б вона не була.

Навіть якщо вона вас не розуміла.Навіть якщо поїхала.Навіть якщо її рано не стало.Навіть якщо вона мала свої слабкості чи помилки.

Саме ця мама була дана вам не просто так.

Бо через неї ви мали пройти свої уроки.Навчитись. Подорослішати. Зрозуміти себе.І, можливо, змінити своє життя.

Тому сьогодні я хочу сказати одне:будьте вдячні своїй мамі.Якою б вона не була.

Бо Бог завжди дає нам найкраще саме для нашого шляху.

Запам’ятайте це.🫶🏻🥰