matviyhuk

«Мій син не народжений для війни…»

Я часто чую цю фразу. І щоразу вона боляче чіпляє.

Бо я теж мама. І мій син теж не народжений для війни.

Я народжувала його не для окопів, не для зброї, не для сирен і не для того, щоб щодня боятися за його життя. Я народжувала його для щастя. Щоб він жив, кохав, створив свою сім’ю, виховував дітей, будував плани і просто радів життю.

Жодна мама не народжує дитину для війни.

Але коли приходить війна, хтось має стати між нею і тими, хто не хоче воювати. Хтось має залишитися, коли інші виїжджають. Хтось має взяти до рук зброю, щоб у чиїхось дітей була можливість спати у своїх ліжках, ходити до школи, працювати, обіймати своїх батьків і просто жити.

І мій син — один із тих, хто зараз це робить.

Тому, коли я чую: «Мій син не народжений для війни», мені хочеться запитати:

А мій що — народжений для війни?

Чим мій син відрізняється від вашого? Він теж чиїйсь дитина. У нього теж є мама, яка чекає. Є серце, яке хоче жити. Є свої мрії, плани, любов, своє життя.

Просто так склалося, що сьогодні він захищає не лише себе. Він захищає і тих, хто каже: «Мій син не для війни».

Я не звинувачую тих, хто боїться. Я сама боюся. Мабуть, немає нічого страшнішого для матері, ніж чекати звістки від свого сина з війни.

Але, будь ласка, пам’ятайте: у кожного військового є мама.

І її син теж не був народжений для війни.

Він був народжений для життя.

Просто сьогодні він робить усе, щоб це життя було у всіх нас. 🇺🇦

Є моменти, які хочеться зберегти не лише на фото, а й у серці ❤️
Сонце, Тернопіль рідні люди й особливий настрій…
Найцінніше в житті — бути поруч із тими, з ким добре просто бути собою. ✨🇺🇦

Вайб салону.