Події

Кілька годин на збори. Взяти найнеобхідніше. А хату, землю, худобу й усе нажите поколіннями — залишити.

Так для сотень тисяч українців починалося вигнання з рідних земель.

Сьогодні, у другу неділю вересня, в Україні вшановують пам’ять жертв примусового виселення українців із Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Любачівщини, Південного Підляшшя та Західної Бойківщини.

У 1944–1951 роках свої домівки були змушені покинути майже 700 тисяч українців.

9 вересня 1944 року в Любліні голова уряду УРСР Микита Хрущов та очільник Польського комітету національного визволення Едвард Осубка-Моравський підписали угоду про так званий «обмін населенням».

На папері переселення мало бути добровільним. Насправді воно швидко перетворилося на примусову депортацію.

Лише у 1944–1946 роках до УРСР виселили понад 482 тисячі українців. Їх розселили у 17 областях — від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини.

Людей везли у товарних вагонах разом із речами та худобою. Дорога могла тривати тижнями. У вагонах хворіли, народжували дітей і помирали. Для багатьох усе життя, яке вони знали, залишилося десь по той бік кордону.

У 1947 році польський комуністичний режим провів операцію «Вісла». Ще близько 150 тисяч українців примусово виселили на північ і захід Польщі. Їх навмисно розпорошували, щоб українські громади швидше асимілювалися.

Ще десятки тисяч людей втратили батьківські домівки під час зміни кордону у 1948 та 1951 роках.

На нових місцях багато хто починав буквально з нуля. Жили в чужих хатах, господарських приміщеннях, будували нове житло, знову заводили господарство, ростили дітей.

І попри все берегли мову, пісні, звичаї, родинні історії та пам’ять про села, до яких чимало з них уже ніколи не повернулися.

Їх змусили залишити рідні хати. Але вони збудували нові.

Втратили землю під ногами — та передали дітям і онукам пам’ять про те, звідки вони походять.

Сьогодні згадуємо тих, хто пережив це вигнання, тих, хто не витримав дороги, і тих, хто після всього пережитого знайшов сили почати життя знову.

‼️У печері Таврида в тимчасово окупованому Криму завершили незаконні масштабні палеонтологічні розкопки, які тривали близько восьми років. За цей час окупаційні структури вилучили з об’єкта кілька тонн кісткових решток давніх тварин віком 1,6–1,8 мільйона років. Про це повідомили окупаційні медіа.

Відомо, що печеру пошкодили та розкрили у червні 2018 року під час незаконного будівництва російськими окупантами так званої «федеральної траси» «Таврида». Упродовж наступних років із печери, яка в давнину була лігвом хижаків, окупаційні структури вилучили кілька тонн кісткового матеріалу стародавніх тварин віком близько 1,6–1,8 мільйона років.

💬За даними окупаційних ресурсів, у печері виявили рештки понад 100 видів давніх тварин, зокрема понад 70 видів ссавців і понад 30 видів птахів. Більше десяти видів, як стверджують окупанти, раніше не були відомі світовій науці. За результатами досліджень вони також заявляють про понад 60 опублікованих наукових статей.

Серед знахідок окупанти називають цілий череп гігантської короткомордої гієни із сімома шийними хребцями, а також рештки гігантського страуса. За їхніми словами, остання знахідка стала лише другим у світі підтвердженням існування такого виду птаха.

☝🏻Водночас окупаційні структури не планують припиняти незаконні дослідження на території тимчасово окупованого Криму. Представники так званого «Палеонтологічного інституту Російської академії наук» заявили про підготовку грантової заявки для фінансування нового етапу робіт.

Нагадаємо, цього літа в Криму було проведено 10 незаконних археологічних експедицій, зокрема за участю фахівців із Москви, Санкт-Петербурга та Тули. Незаконні археологічні дослідження проводилися на різних регіонах півострова, зокрема на Керченському півострові, Південному березі Криму, у Солхаті та на території Херсонеса. Також у музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» проводяться підводні розкопки, які фінансуються за рахунок грантів окупаційної влади рф.

🇵🇱🇺🇦 Польща надала дозвіл українській експедиції на проведення пошукових робіт у селі Ласків на Холмщині — у місці ймовірного поховання українських цивільних, убитих у березні 1944 року.

Про отримання дозволу повідомив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький. За його словами, роботи проводитиме Меморіально-пошуковий центр «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Рішення стало результатом домовленостей українсько-польської робочої групи з питань гідних поховань.

🕯️Трагедія в Ласкові сталася 10 березня 1944 року. За різними підрахунками, під час нападу польських збройних формувань на село загинули понад 330 українців, серед них жінки, діти та літні люди.

Ще наприкінці серпня українська сторона повідомляла, що понад рік чекала на дозвіл Польщі для проведення пошукових робіт на її території.

На Львівщині в притоці Дністра чоловік знайшов семикілограмовий зуб мамонта.

Добре збережений артефакт може належати істоті, що жила на території України від 11,7 тисячі до 100 тисяч років тому.

Подробиці: https://life.pravda.com.ua/society/na-lvivshchini-znayshli-7-kilogramoviy-zub-mamonta-foto-316910/